Публікації

Нові обличчя — не для галочки, а для людей

Леоніла Кирієнко

Леоніла Кирієнко

Письменниця, активістка, волонтерка
Kyiv, Ukraine

Один із коментарів у фейсбуці підняли тему стосовно проведення конкурсу для перекладачів жестової мови для євробачення.

По перше, єдина проблема нашої спільноти - це те що перекладачів не багато в нашій країні.

По друге, важливо дати зрозуміти новим обличчям, що без практики, сертифікації та досвіду комунікації з глухими - шлях на такий рівень заходу під прицілом.

Співати можуть всі на жестовій мові, але витримати усі тембри, біти, стиль, настрій та інші навички для жестової пісні - можуть не всі!

Перша проблема яку потрібно вирішити між двома світами (чуючі й глухі) - це те що перекладач жестової мови - не привілей, не мода та тим паче не тренд, а засіб комунікації між двома різними мовами людьми. Так, саме різними МОВАМИ!

Жестова мова - це не окремий якийсь вид мови, НІ! Це мова!

Нам потрібно популяризувати жестову мову та перекладача жестової мови - як професію, яка потребує всюди, як перекладач іноземної мови під час політичних дискусій. І людина яка охоче хоче стати перекладачем жестової мови повинна розуміти одне, якщо ви стаєте частиною світу глухих - вивчайте їх та культуру глухих! Долучайтесь активно різні культурних заходів, перебувайте серед глухих, намагайтеся розуміти не тільки жести, а й мову тіла, фізіономію та емоційні стани глухих людей. Так, ви свідомо зрозумієте хто вони й чому жестова мова має свої правила!

Тому стосовно нових облич, тут потрібно свідомо розуміти, якщо ти побачив як перекладачі жестової мови дають жару під час євробачення, і через це хтось захотів стати перекладачем, мені вас дуже шкода й шкода глухих людей, які потребуть комунікаційні послуги які потребуть перекладачів жестової мови.

Перекладач жестової мови - це не тільки махати та плясати перед публікою де 80% аудиторія чуючі, і бачать як перекладачка надривається й всі ці 80% кажуть «Вау! Яка перекладачка неймовірна», а факт: 20% глухі які були присутні - нічого не зрозуміли, ось це найбільша катастрофа перед захопленням чуючих осіб, які не розуміють жестової мови.

Перекладачі потрібні не тільки перед телевізором, а й вони потрібні:

  • у адміністративних послугах
  • у медичних закладах
  • у працевлаштування
  • в юридичних послугах
  • у вищих навчальних закладах
  • ЗМІ/медіа

Ось саме у таких випадках фактично і потрібні нові обличчя для того щоб допомогти глухим людям бути людьми, а не тягарем для суспільства, де глухий - це обуза!

Жестова мова - це не просто поставити заради галочки ✅ , що у нас працює «інклюзія» для глухих людей, це потреба яка допомагає порозумітися між двома світами. Не плутайте, не захоплюйтеся, глухі люди - люди, які хочуть бути почутими!

Якщо стаття вас вразила, і ви свідомо хочете піти вчитися, рекомендую звернутися до пані Тетяни Журкової, голова ЦУЖМ, проходити практику в УТОГ, а також вступайте у київський фаховий коледж прикладних наук, там ви знайдете спеціальність «Соціальна робота та консультування, перекладач жестової мови».

Можливо ви і є людиною яка зможе допомогти порозумітися між двома світами!

🔥 Поділитися